Глюкозамін інструкція ціна – інструкція для медичного застосування, опис, показання, протипоказання, наявність в аптеках. Де придбати препарат Глюкозамін в Україні

інструкція для медичного застосування, опис, показання, протипоказання, наявність в аптеках. Де придбати препарат Глюкозамін в Україні

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ГЛЮКОЗАМІН ОРІОН

(GLUCOSAMINE ORION)

Склад:

діюча речовина: 1 пакетик містить 1884 мг глюкоза міну сульфату натрію хлориду, еквівалент 1500 мг глюкоза міну сульфату;

допоміжні речовини: аспартам (Е 951), сорбіт (Е 420), кислота лимонна безводна (Е 330), макрогол 4000.

Лікарська форма. Порошок для орального розчину.

Фармакотерапевтична група. Не стероїдні протизапальні та протиревматичні препарати. Код АТС M01AX05.

Клінічні характеристики.

Показання. Симптоматичне лікування артрозів, болю та обмеженості рухів.

Протипоказання. Гіпер чутливість до глюкоза міну або до будь-якої з допоміжних речовин. Порошок для приготування розчину для перорального застосування містить аспартам, тому препарат протипоказаний особам, які страждають на фенілкетонурію. Перший триместр вагітності.

Спосіб застосування та дози. Вміст одного пакетику слід розчинити у склянці води. Дорослим слід приймати один раз на день, бажано під час прийому їжі.

Тривалість лікування: 4–12 тижнів, або довше (за необхідності).

Лікування можна повторювати з інтервалом у два місяці та при рецидиві захворювання.

Побічні реакції. У клінічних дослідженнях глюкоза міну сульфат переносився добре. У ході досліджень у 15 % пацієнтів виникли тимчасові або незначні побічні ефекти, такі як розлад шлунку та біль у шлунку, запор, діарея, метеоризм та нудота. Повідомлялося про реакції гіпер чутливості у деяких пацієнтів. Дуже рідко повідомлялося про головний біль, порушення зору та випадання волосся.

Передозування. Про випадки передозування не повідомлялося. Результати досліджень гострої та хронічної токсичності у тварин вказують на невелику ймовірність токсичних ефектів, навіть при значному передозуванні.

Застосування у період вагітності або годування груддю. При випробуванні препарату на тваринах не виявлено тератогенного ефекту або шкідливого впливу при лактації. Дослідження на людях не проводилися, тому вагітним та жінкам, які годують груддю, глюкоза міну сульфат слід приймати лише якщо очікувана користь від застосування препарату переважає потенційний ризик і під наглядом лікаря. Цей препарат не слід застосовувати у першому триместрі вагітності.

Особливості застосування. Згідно з досвідом клінічного застосування немає необхідності у коригуванні дози. Спеціальні дослідження на пацієнтах з нирковою або печінковою недостатністю не проводилися. Відповідно до токсикологічних та фармакокінетичних характеристик препарату, для таких пацієнтів немає обмежень щодо застосування засобу. Проте лікування пацієнтів з тяжкою печінковою або нирковою недостатністю повинне проходити під наглядом лікаря.

Досвід застосування у дітей обмежений, тому препарат не призначається дітям..

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами. Вплив препарату на здатність керувати авто транспортом або працювати зі складними механізмами малоймовірний.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій. Дослідження взаємодії не проводилися. Через фізико-хімічні властивості глюкоза міну сульфату ризик взаємодії є мінімальним.

Пероральний глюкоза міну сульфат при одночасному застосуванні із тетрацикліном може підвищити абсорбцію останнього у шлунку чи знизити абсорбцію у шлунку пеніциліну або хлорамфеніколу. Стероїди, протизапальні препарати або препарати, що знімають запалення, можна приймати одночасно з глюкоза міну сульфатом.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Діюча речовина глюкоза міну сульфат – сіль природного аміно-моносахариду глюкоза міну, який присутній в організмі людини.

Точний механізм дії глюкоза міну сульфату при лікуванні артозу не відомий. Проте глюкоза мін є звичайною складовою полісахаридних ланцюжків хрящової основи та глюкоза міногліканів синовіальної рідини. Фармакологічні дослідження показали, що екзогенний глюкоза мін є первинним та необхідним субстратом у синтезі глюкоза міноглікану та протеоглікану хряща та може покращувати ці процеси біосинтезу. Глюкоза міну сульфат може in vitro стимулювати культивовані клітини хряща людини, синтезувати протеоглікани з нормальною полімерною структурою та зв’язками гіалуронової кислоти. Ці позитивні анаболічні ефекти глюкоза міну сульфату в хрящі можна також спостерігати in vivo при морфологічних або функціональних пошкодженнях матриксу, спричинених кортикостероїдами. Крім того, глюкоза міну сульфат сприяє утворенню гіалуронової кислоти у синовіальній рідині, яка змащує суглоб та живить хрящ.

У нормі глюкоза мін синтезується з глюкози, проте при артозі біосинтез глюкоза міну та протеогліканів порушується. Екзогенний глюкоза міну сульфат може компенсувати недостатність ендогенного глюкоза міну, стимулювати біосинтез протеоглікану, живити хрящову тканину суглобу та покращувати сірчані зв’язки у синтезі хондроітинсірчаної кислоти. У результаті чого сповільнюється руйнування хрящової тканини людини, що призводить до артозу. Також було виявлено, що глюкоза міну сульфат інгібує активність ферментів, що руйнують хрящ, таких як колаген аза та фосфоліпаза А 2, а також синтез інших речовин, що ушкоджують тканину, таких як радикали су пероксиду або ж активність лізосомальних ферментів. На відміну від не стероїдних протизапальних препаратів, глюкоза міну сульфат не інгібує синтез простагландинів, чим пояснюються кращі характеристики безпечності глюкоза міну сульфату.

Глюкоза міну сульфат має інший механізм дії, ніж не стероїдні протизапальні препарати та є безпечнішим.

Фармакологічні дослідження безпечності не виявили впливу на серцево-судинну та дихальну системи, на центральну нервову або вегетативну нервову систему.

Терапевтичний ефект глюкоза міну сульфату спостерігається через 1-2 тижні від початку лікування, тому на початку терапії не слід відміняти протизапальні препарати.

Фармакокінетика. Фармакокінетичні властивості глюкоза міну сульфату досліджувалися на тваринах із застосуванням однорідно 14С-маркованого глюкоза міну.

Після внутрішньо венного введення радіо маркований глюкоза мін швидко виводиться з крові та виявляється у різних тканинах, зокрема у печінці, нирках та хрящі суглобів. В останньому

радіо активність від маркованого глюкоза міну зберігається протягом тривалого часу, з біологічним періодом напіврозпаду близько 70 годин. Близько 50 % введеної радіо активності видихається у вигляді СО₂ протягом 6 днів після введення, 30–40 % виявляється у сечі, тоді як з калом видаляється лише близько 2 %.

Фармакокінетичні дослідження на людях із застосуванням одноразової дози радіо маркованого глюкоза міну, введеного внутрішновенно, внутрішньом’язово або прийнятим перорально, підтвердили аналогію фармакокінетичних характеристик глюкоза міну, виявлених у тварин.

Після перорального прийому радіо маркований глюкоза мін абсорбується швидко та майже повністю. Подальші фармакокінетичні та метаболічні характеристики відповідають показникам, одержаним після внутрішньо венного введення.

Абсолютна біодоступність у людини після прийому одноразової пероральної дози радіо маркованого глюкоза міну становила 25 % через ефект першого проходження у печінці, при якому метаболізується більш ніж 70 % глюкоза міну. Шлунково-кишкова абсорбція становить приблизно 90 %, оскільки лише 11 % введеного радіо маркованого глюкоза міну виводиться з калом. Дослідження на людях проводилися також після внутрішновенного введення або перорального прийому немаркованого глюкоза міну. Кількісне визначення глюкоза міну проводили шляхом хроматографії іонного обміну у крові та сечі. Цей метод визначення має кількісне обмеження, недостатнє для якісних фармакокінетичних досліджень. Проте одержані результати відповідали результатам, отриманим при застосуванні радіо маркованого глюкоза міну.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості: порошок білого кольору.

Термін придатності: 3 роки.

Умови зберігання. Зберігати при температурі 15–25 °C в недоступному для дітей місці.

Упаковка. 20 пакетів з порошком у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Заявник. Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.

Місцезнаходження. Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.

Торговое наименование:

Глюкозамин

Международное наименование:

Глюкозамин (Glucosamine)

Групповая принадлежность:

Регенерации стимулятор

Описание действующего вещества (МНН): Глюкозамин
Лекарственная форма: порошок для приготовления раствора для приема внутрь, раствор для внутримышечного введения, таблетки, таблетки покрытые оболочкой
Фармакологическое действие: Противовоспалительное средство, восполняет эндогенный дефицит глюкозамина, стимулирует синтез протеогликанов и гиалуроновой кислоты синовиальной жидкости; увеличивает проницаемость суставной капсулы, восстанавливает ферментативные процессы в клетках синовиальной мембраны и суставного хряща. Способствует фиксации серы в процессе синтеза хондроитинсерной кислоты, облегчает нормальное отложение Ca2+ в костной ткани, тормозит развитие дегенеративных процессов в суставах, восстанавливает их функцию, уменьшая суставные боли.
Показания: Остеоартроз периферических суставов и позвоночника.
Противопоказания: Гиперчувствительность, фенилкетонурия, беременность, период лактации.

Побочные действия: Гастралгия, метеоризм, запоры или диарея, аллергические реакции.
Способ применения и дозы: Внутрь.Содержимое 1 пакетика растворяют в 200 мл воды, принимают 1 раз в сутки в течение 6 нед; курс лечения можно повторять с интервалом 2 мес.
Взаимодействие: Увеличивает абсорбцию тетрациклинов, уменьшает – полусинтетических пенициллинов, хлорамфеникола. Совместим с НПВП, ГКС.

Описание препарата Глюкозамин не предназначено для назначения лечения без участия врача.

Глюкозамін – інструкція, відгуки та ціни в 100 аптеках

діюча речовина: 1 пакетик містить 1884 мг глюкозаміну сульфату натрію хлориду, еквівалент 1500 мг глюкозаміну сульфату;

допоміжні речовини: аспартам (Е 951), сорбіт (Е 420), кислота лимонна безводна (Е 330), макрогол 4000.

Порошок для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого кольору.

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні препарати. Код АТХ M01A X05.

Фармакодинаміка.

Активний компонент – сіль аміномоносахариду глюкозаміну сульфату, який присутній у людському організмі і використовується разом із сульфатами для біосинтезу гіалуронової кислоти синовіальної рідини та глікозаміногліканів основної субстанції суглобового хряща.

Механізм дії глюкозаміну сульфату – стимуляція синтезу глікозаміногліканів і, відповідно, суглобових протеогліканів. Крім того, глюкозамін проявляє протизапальні властивості, уповільнює процеси деградації суглобового хряща головним чином за рахунок його метаболічних активностей, здатності пригнічувати активність інтерлейкіну 1 (IL-1), що, з одного боку, сприяє дії на симптоми остеоартриту, а з іншого – затримці структурних порушень суглобів, про що свідчать дані довгострокових клінічних досліджень.

Ефективність глюкозаміну сульфату відносно остеоартриту очевидна вже через 2-3 тижні від початку лікування.

Результати клінічних досліджень щоденного безперервного лікування протягом 3 років свідчать про прогресивне підвищення його ефективності, зважаючи на симптоми та уповільнення структурного пошкодження суглобів, що підтверджується за допомогою рентгену.

Глюкозаміна сульфат продемонстрував добру переносимість. Будь-якого істотного впливу глюкозаміну сульфату на серцево-судинну, дихальну, вегетативну або центральну нервову систему виявлено не було.

Фармакокінетика.

90 % дози глюкозаміна сульфату швидко і повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту,  проходить через біологічні бар’єри і проникає у тканини, переважно суглобового хряща. Біодоступність – 26 %. Період напіввиведення – 68 годин.

Симптоматичне лікування остеоартриту, тобто болю та обмеженості рухів.

Гіперчутливість до глюкозаміну або до будь-якої з допоміжних речовин; порушення функцій печінки та нирок у стадії декомпенсації, схильність до кровотеч. Порошок для приготування розчину для перорального застосування містить аспартам, тому препарат протипоказаний особам, які страждають на фенілкетонурію.

Препарат не можна призначати пацієнтам із підвищеною чутливістю до молюсків, оскільки діюча речовина отримана із молюсків.

Відзначалося підвищення МНІ у зв’язку з супутнім застосуванням кумаринових антикоагулянтів (варфарин, аценокумарол). Тому пацієнтам, які застосовують кумаринові антикоагулянти, доцільно проводити контроль параметрів коагуляції.

Можливе посилення шлунково-кишкового всмоктування тетрациклінів.

Препарат сумісний з нестероїдними протизапальними засобами і глюкокортикостероїдами.

Глюкозаміну сульфат знижує абсорбцію хлорамфеніколу і пеніцилінових антибіотиків.

Оскільки існують лише обмежені дані про будь-які потенційні взаємодії глюкозаміну та інших лікарських засобів, будь-які зміни у відповідь на одночасне застосування лікарськіх засобів або їх концентрацій слід розглядати загалом.

Перед початком лікування препаратом пацієнт повинен звернутися до лікаря, щоб виключити будь-які захворювання суглобів, що потребують іншого типу лікування.

Лікування пацієнтів зі зменшеною толерантністю до глюкози, рівнів глюкози та потенційною потребою в інсуліні повинне проходити під медичним наглядом до початку лікування та регулярно – під час лікування.

У хворих на бронхіальну астму препарат слід застосовувати з обережністю, оскільки такі пацієнти можуть бути більш схильними до розвитку алергічних реакцій на глюкозамін із можливим загостренням симптомів їх захворювання.

Препарат містить сорбіт, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози не слід приймати препарат.

1 пакет містить 6,6 ммоль (151 мг) натрію. Це слід взяти до уваги пацієнтам, які дотримуються дієти із контрольованим вмістом натрію.

На початку лікування для хворих на цукровий діабет доцільно проводити контроль рівня цукру в крові.

Застосовувати тільки під наглядом лікаря пацієнтам із порушеннями функцій печінки та нирок, з тромбофлебітами.

Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутні, тому застосування препарату протипоказано цій категорії пацієнтів.

Досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводили. Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та виконанні робіт, що потребують уваги. У випадку появи сонливості, підвищеної втомлюваності, запаморочення або порушень зору керування автотранспортом та робота з іншими механізмами заборонена.

Застосовувати внутрішньо.

Дорослі пацієнти та пацієнти літнього віку: вміст 1 пакету, еквівалентний 1500 мг глюкозаміну сульфату, розчинити у склянці води і приймати 1 раз на добу, бажано під час прийому їжі.

Курс лікування: 4-12 тижнів або довше (при необхідності).

За призначенням лікаря лікування можна повторювати 2-3 рази на рік з інтервалом у
2 місяці, а також при рецидиві захворювання.

Глюкозамін не показаний для лікування гострих больових симптомів. Ефект глюкозаміну сульфату починається протягом 1-2 тижнів після початку лікування, а в деяких випадках – пізніше. Якщо симптоми не полегшуються після 2 до 3 місяців, лікування глюкозаміном повинно бути переглянуто.

Препарат не застосовувати дітям, оскільки безпека та ефективність препарату для таких пацієнтів не встановлені.

Про випадки передозування не повідомлялося. Базуючись на дослідженнях гострої та хронічної токсичності у тварин, симптоми токсичності навряд чи виникнуть навіть у дозах, що перевищують терапевтичну дозу у 200 разів. Однак у випадках передозування можливе посилення проявів побічних реакцій, тому слід провести симптоматичне лікування, спрямоване на відновлення водно-електролітного балансу.

Найчастішими побічними ефектами, пов’язаними з лікуванням глюкозаміном, є нудота, біль у животі, розлад шлунка, запор та діарея. Крім того, повідомлялося про головний біль, підвищену втомлюваність, висипання, свербіж і почервоніння. Зазвичай побічні ефекти м’які та короткочасні.

Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до ≤ 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до ≤ 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 до
≤ 1/1000), дуже рідко (≤ 1/10000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними).

З боку нервової системи.

Часто: головний біль, підвищена втомлюваність, сонливість.

Частота невідома: запаморочення.

З боку травної системи.

Часто: нудота, біль у животі, розлад шлунка, запор, діарея,  метеоризм, диспепсія.

З боку імунної системи.

Частота невідома: алергічні реакції, реакції гіперчутливості.

З боку органів  зору.

Частота невідома: розлади зору.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Нечасто: висипання, свербіж, припливи, еритема.

Частота невідома: ангіоневротичний набряк, кропив’янка, випадання волосся.

Повідомлялося про нечасті та спонтанні випадки гіперхолестеринемії, але причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням препарату не встановлений.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

По 3,95 г порошку в пакеті, по 20 пакетів у картонній коробці.

За рецептом.

Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.

Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.

ГЛЮКОЗАМІН ОРІОН порошок – офіційна інструкція, ціна в аптеках, аналоги, склад, показання, відгуки

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу

Затверджено МОЗ Украiни від 2015-04-21 р. № 229. Р.п. № UA/10322/01/01

Склад:

діюча речовина: 1 пакетик містить 1884 мг глюкозаміну сульфату натрію хлориду, еквівалент 1500 мг глюкозаміну сульфату;

допоміжні речовини: аспартам (Е 951), сорбіт (Е 420), кислота лимонна безводна (Е 330), макрогол 4000.

Лікарська форма

Порошок для орального розчину.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого кольору.

Фармакотерапевтична група

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні препарати.

Код АТХ M01A X05.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Активний компонент — сіль аміномоносахариду глюкозаміну сульфату, який присутній у людському організмі і використовується разом із сульфатами для біосинтезу гіалуронової кислоти синовіальної рідини та глікозаміногліканів основної субстанції суглобового хряща.

Механізм дії глюкозаміну сульфату — стимуляція синтезу глікозаміногліканів і, відповідно, суглобових протеогліканів. Крім того, глюкозамін проявляє протизапальні властивості, уповільнює процеси деградації суглобового хряща головним чином за рахунок його метаболічних активностей, здатності пригнічувати активність інтерлейкіну 1 (IL-1), що, з одного боку, сприяє дії на симптоми остеоартриту, а з іншого — затримці структурних порушень суглобів, про що свідчать дані довгострокових клінічних досліджень.

Ефективність глюкозаміну сульфату відносно остеоартриту очевидна вже через 2–3 тижні від початку лікування.

Результати клінічних досліджень щоденного безперервного лікування протягом 3 років свідчать про прогресивне підвищення його ефективності, зважаючи на симптоми та уповільнення структурного пошкодження суглобів, що підтверджується за допомогою рентгену.

Глюкозаміна сульфат продемонстрував добру переносимість. Будь-якого істотного впливу глюкозаміну сульфату на серцево-судинну, дихальну, вегетативну або центральну нервову систему виявлено не було.

Фармакокінетика.

90% дози глюкозаміна сульфату швидко і повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, проходить через біологічні бар’єри і проникає у тканини, переважно суглобового хряща. Біодоступність — 26%. Період напіввиведення — 68 годин.

Клінічні характеристики

Показання.

Симптоматичне лікування остеоартриту, тобто болю та обмеженості рухів.

Протипоказання.

Гіперчутливість до глюкозаміну або до будь-якої з допоміжних речовин; порушення функцій печінки та нирок у стадії декомпенсації, схильність до кровотеч. Порошок для приготування розчину для перорального застосування містить аспартам, тому препарат протипоказаний особам, які страждають на фенілкетонурію.

Препарат не можна призначати пацієнтам із підвищеною чутливістю до молюсків, оскільки діюча речовина отримана із молюсків.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Відзначалося підвищення МНІ у зв’язку з супутнім застосуванням кумаринових антикоагулянтів (варфарин, аценокумарол). Тому пацієнтам, які застосовують кумаринові антикоагулянти, доцільно проводити контроль параметрів коагуляції.

Можливе посилення шлунково-кишкового всмоктування тетрациклінів.

Препарат сумісний з нестероїдними протизапальними засобами і глюкокортикостероїдами.

Глюкозаміну сульфат знижує абсорбцію хлорамфеніколу і пеніцилінових антибіотиків.

Оскільки існують лише обмежені дані про будь-які потенційні взаємодії глюкозаміну та інших лікарських засобів, будь-які зміни у відповідь на одночасне застосування лікарськіх засобів або їх концентрацій слід розглядати загалом.

Особливості застосування.

Перед початком лікування препаратом пацієнт повинен звернутися до лікаря, щоб виключити будь-які захворювання суглобів, що потребують іншого типу лікування.

Лікування пацієнтів зі зменшеною толерантністю до глюкози, рівнів глюкози та потенційною потребою в інсуліні повинне проходити під медичним наглядом до початку лікування та регулярно — під час лікування.

У хворих на бронхіальну астму препарат слід застосовувати з обережністю, оскільки такі пацієнти можуть бути більш схильними до розвитку алергічних реакцій на глюкозамін із можливим загостренням симптомів їх захворювання.

Препарат містить сорбіт, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості фруктози не слід приймати препарат.

1 пакет містить 6,6 ммоль (151 мг) натрію. Це слід взяти до уваги пацієнтам, які дотримуються дієти із контрольованим вмістом натрію.

На початку лікування для хворих на цукровий діабет доцільно проводити контроль рівня цукру в крові.

Застосовувати тільки під наглядом лікаря пацієнтам із порушеннями функцій печінки та нирок, з тромбофлебітами.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутні, тому застосування препарату протипоказано цій категорії пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем та іншими механізмами не проводили. Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та виконанні робіт, що потребують уваги. У випадку появи сонливості, підвищеної втомлюваності, запаморочення або порушень зору керування автотранспортом та робота з іншими механізмами заборонена.

Спосіб застосування та дози.

Застосовувати внутрішньо.

Дорослі пацієнти та пацієнти літнього віку: вміст 1 пакету, еквівалентний 1500 мг глюкозаміну сульфату, розчинити у склянці води і приймати 1 раз на добу, бажано під час прийому їжі.

Курс лікування: 4–12 тижнів або довше (при необхідності).

За призначенням лікаря лікування можна повторювати 2–3 рази на рік з інтервалом у

2 місяці, а також при рецидиві захворювання.

Глюкозамін не показаний для лікування гострих больових симптомів. Ефект глюкозаміну сульфату починається протягом 1–2 тижнів після початку лікування, а в деяких випадках — пізніше. Якщо симптоми не полегшуються після 2 до 3 місяців, лікування глюкозаміном повинно бути переглянуто.

Діти. Препарат не застосовувати дітям, оскільки безпека та ефективність препарату для таких пацієнтів не встановлені.

Передозування.

Про випадки передозування не повідомлялося. Базуючись на дослідженнях гострої та хронічної токсичності у тварин, симптоми токсичності навряд чи виникнуть навіть у дозах, що перевищують терапевтичну дозу у 200 разів. Однак у випадках передозування можливе посилення проявів побічних реакцій, тому слід провести симптоматичне лікування, спрямоване на відновлення водно-електролітного балансу.

Побічні реакції.

Найчастішими побічними ефектами, пов’язаними з лікуванням глюкозаміном, є нудота, біль у животі, розлад шлунка, запор та діарея. Крім того, повідомлялося про головний біль, підвищену втомлюваність, висипання, свербіж і почервоніння. Зазвичай побічні ефекти м’які та короткочасні.

Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу: дуже часто (≥1/10), часто (від ≥1/100 до ≤1/10), нечасто (від ≥1/1000 до ≤1/100), рідко (від ≥1/10000 до 

 ≤1/1000), дуже рідко (≤1/10000), частота невідома (не можна визначити за наявними даними).

З боку нервової системи.

Часто: головний біль, підвищена втомлюваність, сонливість.

Частота невідома: запаморочення.

З боку травної системи.

Часто: нудота, біль у животі, розлад шлунка, запор, діарея, метеоризм, диспепсія.

З боку імунної системи.

Частота невідома: алергічні реакції, реакції гіперчутливості.

З боку органів зору.

Частота невідома: розлади зору.

З боку шкіри та підшкірної клітковини.

Нечасто: висипання, свербіж, припливи, еритема.

Частота невідома: ангіоневротичний набряк, кропив’янка, випадання волосся.

Повідомлялося про нечасті та спонтанні випадки гіперхолестеринемії, але причинно-наслідковий зв’язок із застосуванням препарату не встановлений.

Термін придатності.

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 3,95 г порошку в пакеті, по 20 пакетів у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

Оріон Корпорейшн/Orion Corporation.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності

Оріонінтіе 1, 02200 Еспоо, Фінляндія/Orionintie 1, 02200 Espoo, Finland.

ГЛЮКОСАТ розчин – офіційна інструкція, ціна в аптеках, аналоги, склад, показання, відгуки

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Глюкосат

Склад:

діюча речовина: глюкозаміну сульфат натрію хлорид

2 мл розчину (ампула А) містить глюкозаміну сульфат натрію хлорид 502,5 мг, еквівалентно: глюкозаміну сульфату 400 мг та натрію хлориду 102,5 мг;

допоміжні речовини: лідокаїну гідрохлорид, вода для ін’єкцій;

розчинник (ампула В) містить:

допоміжні речовини: діетаноламін, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: ампула А з коричневого прозорого скла містить безбарвну або світло-жовту прозору рідину;

ампула В (розчинник) з безбарвного прозорого скла містить безбарвну прозору рідину;

ампула А + В (розчин для iн’єкцій) — прозорий безбарвний або світло-жовтий розчин.

Фармакотерапевтична група.

Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.

Код АТX М01А Х05.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Діюча речовина глюкозаміну сульфат являє собою сіль аміномоносахариду глюкозаміну, який за фізіологічних умов присутній в організмі людини і використовується разом із сульфатами для біосинтезу гіалуронової кислоти синовіальної рідини та глікозаміногліканів основної субстанції суглобового хряща.

Таким чином, механізм дії глюкозаміну сульфату полягає у стимуляції синтезу глікозаміногліканів і суглобових протеогліканів. Крім того, глюкозамін має протизапальну дію та пригнічує процес руйнування суглобового хряща, головним чином завдяки проявам власних метаболічних властивостей, здатності до пригнічення активності інтерлейкіну 1 (IL-1), що з одного боку впливає на симптоми остеоартриту, а з іншого боку затримує структурні пошкодження суглобів, про що свідчать дані довгострокових клінічних досліджень.

За даними початкових досліджень in vitro та in vivo, екзогенне введення глюкозаміну сульфату стимулює біосинтез протеогліканів, який є недостатнім при остеоартриті, сприяє фіксації іонів сірки при синтезі глікозаміногліканів і покращує трофіку суглобового хряща.

Наступні дослідження показали, що глюкозаміну сульфат пригнічує синтез речовин, які руйнують тканини, таких як супероксидні радикали, а також активність лізосомальних ферментів на додачу до ферментів, здатних руйнувати тканину суглобового хряща, таких як колагенази та фосфоліпази А2. Означена дія спричиняє помірний протизапальний ефект, який спостерігається в моделях на тваринах in vivo, в тому числі в деяких випадках при експериментальному остеоартриті, навіть без пригнічення циклооксигеназ, на відміну від нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).

Більш пізні дослідження показали, що більшість наведених вище метаболічних і протизапальних ефектів можуть бути пов’язані з пригніченням трансдукції внутрішньоклітинного сигналу стимуляції IL-1, одного з цитокінів, залучених до патогенезу остеоартриту, з наступним пригніченням генної транскрипції, індукованої цитокіном. Глюкозаміну сульфат, за концентрацій в плазмі та в синовіальній рідині, зафіксованих у пацієнтів з остеоартритом, може фактично інгібувати індуковану IL-1 генну експресію серії прозапальних ферментів в тканинах суглобів, а також продегенеративних ферментів в хрящі, таких як деякі металопротеази, включаючи аггреканази. Можливий вплив іонів сірки на згадані фармакодинамічні властивості глюкозаміну остаточно не з’ясований.

Усі перераховані вище властивості мають сприятливий вплив на дегенеративні процеси в хрящах, які лежать в основі патогенезу остеоартриту, а також на клінічну картину захворювання.

Короткострокові дослідження та дослідження середньої тривалості показали, що ефективність глюкозаміну сульфату відносно симптомів остеоартриту проявляється вже через 2–3 тижні після початку його застосування.

З іншого боку, ефективність лікування глюкозаміну сульфатом, порівняно із звичайними анальгетиками і нестероїдними протизапальними засобами, оптимальна після курсу безперервного застосування протягом 6 місяців або після курсу застосування протягом 3 місяців з очевидним ефектом після дії протягом 2 місяців після відміни.

Результати клінічних досліджень щоденного безперервного лікування протягом 3 років свідчать про прогресивне підвищення його ефективності, зважаючи на симптоми та уповільнення структурного пошкодження суглобів, що підтверджується за допомогою рентгену.

Глюкозаміну сульфат продемонстрував добру переносимість. Будь-якого істотного впливу глюкозаміну сульфату на серцево-судинну, дихальну, вегетативну або центральну нервову систему виявлено не було.

Фармакокінетика.

Дослідження, проведені у людей та на тваринах, показали, що після прийому ¹⁴С-глюкозаміну перорально, радіоактивно мічені елементи швидко і майже повністю всмоктуються на системному рівні. У людини всмоктується близько 90% радіоактивно міченої дози препарату. Абсолютна біодоступність глюкозаміну у щурів після введення глюкозаміну сульфату перорально склала 26% внаслідок ефекту першого проходження через печінку. Абсолютна біодоступність у людини невідома, але, відповідно до алометричних розрахунків, вона аналогічна тій, що спостерігається у щурів, тобто від 20% до 30%.

У здорових добровольців після багаторазового прийому всередину глюкозаміну сульфату в дозі 1500 мг на добу максимальна рівноважна концентрація в плазмі крові (C_max,ss) становила 1602 ± 425 нг/мл (8,9 µM). Така концентрація досягалася через 1,5–4 год (медіана: 3 год) після введення (t_max). У рівноважному стані показник AUC плазматичних концентрацій відносно часу становив 14564 ± 4138 нгхгод/мл. Ці параметри були отримані при застосуванні лікарського засобу натще, тому невідомо, чи здатний прийом їжі значною мірою вплинути на всмоктування препарату.

При пероральному застосуванні після абсорбції глюкозамін в основному розподіляється в позасудинному середовищі (у тому числі в синовіальній рідині), об’єм розподілу приблизно в 37 разів вищий від загальної кількості води в тілі людини. Зв’язування глюкозаміну з білками не виявлене.

Метаболічний профіль глюкозаміну не досліджувався, оскільки цей лікарський засіб, будучи натуральною речовиною, яка присутня в організмі людини, використовується для біосинтезу деяких компонентів суглобового хряща.

Було встановлено лише кінцевий елімінаційний період напіввиведення глюкозаміну з плазми крові людини, виходячи з результатів дослідження рівнів глюкозаміну в плазмі, які були вимірюваними протягом 48 год після перорального прийому лікарського засобу. Розраховане значення становило близько 15 год.

Після перорального застосування ¹⁴С-глюкозаміну виділення з сечею радіоактивно мічених елементів у людини склало 10 ± 9% від введеної дози, в той час як екскреція з фекаліями становила 11,3 ± 0 ,1%. Рівень екскреції незміненого глюкозаміну з сечею у людини після перорального застосування, в середньому, був низьким (приблизно 1% від введеної дози). Ці результати вказують, що нирки не відіграють істотної ролі у виведенні глюкозаміну та/або його метаболітів і/чи продуктів його розпаду.

При багаторазовому застосуванні в дозі 750–1500 мг один раз на добу фармакокінетика глюкозаміну була лінійною, в той час як при застосуванні в дозі 3000 мг рівні глюкозаміну в плазмі крові були нижчими, ніж очікувалося відповідно до підвищення дози. Фармакокінетика глюкозаміну в рівноважному стані не залежала від часу, без кумуляції або зниження біодоступності, в порівнянні з фармакокінетичним профілем, що спостерігається після одноразового введення.

Фармакокінетика глюкозаміну у чоловіків і жінок аналогічна, відмінностей фармакокінетики у здорових добровольців і у пацієнтів з остеоартритом колінного суглоба не встановлено. У останніх середня концентрація в плазмі крові через 3 год після прийому останньої дози 1500 мг, при багаторазовому застосуванні один раз на добу, склала 7,2 µM та була подібною до виявленої у здорових добровольців, в той час як середня концентрація в синовіальній рідині була тільки на 25% нижчою і, отже, також знаходилася в діапазоні 10 µM. У пацієнтів з нирковою або печінковою недостатністю фармакокінетика глюкозаміну не досліджувалася, оскільки, враховуючи профіль безпеки препарату і незначну участь нирок у елімінації глюкозаміну, зниження дози в цих групах хворих не передбачено.

Рівноважні концентрації глюкозаміну в плазмі та в синовіальній рідині після багаторазового застосування один раз на добу в дозі 1500 мг знаходяться в діапазоні 10 mM і, отже, відповідають тим, для яких було показано фармакологічну активність при дослідженнях в експериментальних моделях in vitro, що підтверджує механізм дії і клінічний ефект лікарського засобу.

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування симптомів остеоартриту: болю і функціонального обмеження.

Протипоказання.

Індивідуальна підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, схильність до кровотеч.

Препарат Глюкосат не слід застосовувати пацієнтам з алергією на молюсків тому, що діючу речовину одержують із панцирів молюсків: такі пацієнти більш схильні до розвитку алергічних реакцій на глюкозамін із можливим загостренням симптомів їх захворювання.

До складу ін’єкційної форми препарату входить допоміжна речовина лідокаїн, яка має такі протипоказання: кардіогенний шок, виражена артеріальна гіпотензія, тяжкі форми хронічної серцевої недостатності, знижена функція лівого шлуночка, атріовентрикулярна блокада ІІ–ІІІ ступеня, тяжка брадикардія, розлади згортання крові, синдром Вольфа–Паркінсона–Уайта, синдром Адамса–Стокса, судоми в анамнезі, спричинені застосуванням лідокаїну, синдром слабкості синусового вузла, тяжкі порушення функції печінки, гіповолемія, міастенія, інфекції у місці ін’єкції, підвищена чутливість до інших анестетиків амідного типу (оскільки існує підвищений ризик розвитку перехресних реакцій гіперчутливості).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Слід уникати використання сумішей вмісту ампул препарату з іншими ін’єкційними лікарськими засобами.

Специфічних досліджень лікарської взаємодії не проводилось. Однак, з огляду на фізико-хімічні та фармакокінетичні властивості глюкозаміну сульфату, можна припустити низький потенціал взаємодій. Крім того, встановлено, що глюкозаміну сульфат не призводить ні до пригнічення, ні до підвищення активності основних ферментів CYP450 людини.

Препарат не конкурує за механізми абсорбції, після абсорбції він не зв’язується з білками плазми, а метаболізується шляхом включення як ендогенної речовини в протеоглікани або розщеплюється без участі ферментів системи цитохрому, внаслідок чого навряд чи може вступати у взаємодію з іншими лікарськими засобами.

Однак, повідомлялося про посилений ефект від застосування кумаринових антикоагулянтів у пацієнтів при супутньому лікуванні глюкозаміном. У зв’язку з цим для таких пацієнтів доцільно проводити контроль параметрів коагуляції.

Препарат сумісний з нестероїдними протизапальними засобами і глюкокортикостероїдами.

Можливе посилення шлунково-кишкового всмоктування тетрацикліну.

До складу ін’єкційної форми препарату входить допоміжна речовина лідокаїн. Циметидин, пептидин, бупівакаїн, пропранолол, хінідин, дизопірамід, амітриптилін, нортриптилін, хлорпромазин, іміпрамін підвищують рівень лідокаїну в сироватці крові, зменшуючи його печінковий метаболізм. Норадреналін має синергічний ефект при взаємодії з лідокаїном.

Слід з обережністю застосовувати інгібітори МАО, оскільки підвищується ризик розвитку артеріальної гіпотензії і пролонгується їхня місцевоанестезувальна дія.

При одночасному застосуванні з антиаритмічними препаратами класу ІА (у т. ч. з хінідином, прокаїнамідом, дизопірамідом) відбувається подовження інтервалу QT, у поодиноких випадках можливий розвиток AV-блокади або фібриляції шлуночків.

Послаблюється кардіотонічний ефект застосування серцевих глікозидів.

При одночасному застосуванні із седативними засобами заспокійливі ефекти посилюються.

Фенітоїн посилює кардіодепресивну дію лідокаїну.

При одночасному застосуванні з прокаїнамідом можливі марення, галюцинації.

Лідокаїн може посилювати дію препаратів, що зумовлюють блокаду нервово-м’язової передачі, оскільки останні зменшують провідність нервових імпульсів. Етанол посилює пригнічувальну дію лідокаїну на дихання.

Особливості застосування.

Введення препарату можуть здійснювати тільки медичні працівники.

Слід з обережністю призначати пацієнтам з непереносимістю глюкози. На початку лікування пацієнтам з цукровим діабетом доцільно проводити контроль рівня цукру в крові.

З обережністю застосовувати препарат при лікуванні пацієнтів, які страждають на бронхіальну астму, оскільки такі пацієнти більш схильні до розвитку алергічних реакцій на глюкозамін із можливим загостренням їх симптомів.

Одна доза лікарського препарату містить 40,3 мг натрію. Це потрібно враховувати при призначенні пацієнтам, яким показана строга безсольова дієта.

Оскільки до складу ін’єкційної форми препарату входить допоміжна речовина лідокаїн, перед його застосуванням необхідно провести шкірну пробу на індивідуальну чутливість до препарату, про яку свідчить набряк і почервоніння місця ін’єкції. Щоб уникнути випадкового інтравазального введення препарату, рекомендується проводити аспіраційну пробу.

Безпека застосування анестетиків групи лідокаїну сумнівна у хворих, схильних до злоякісної гіпертермії, тому їх застосування в таких випадках слід уникати.

Перед застосуванням лідокаїну при захворюваннях серця (гіпокаліємія знижує ефективність лідокаїну) необхідно нормалізувати рівень калію в крові та проводити контроль стану серця за допомогою ЕКГ.

Активність креатинфосфокінази в сироватці крові може зрости після внутрішньом’язової ін’єкції препарату, що може призвести до помилки при встановленні діагнозу гострого інфаркту міокарда.

У випадку порушень діяльності синусового вузла, подовження інтервалу Р–Q, розширення QRS або у разі виникнення або загострення аритмії дозу потрібно зменшити або відмінити препарат.

Слід дотримуватись особливої обережності при застосуванні препарату пацієнтам з недостатністю кровообігу, артеріальною гіпотензією, аритміями в анамнезі, порушеннями функції печінки та/або нирок помірного ступеня. Через наявність у складі лідокаїну також необхідно дотримуватись обережності при призначенні пацієнтам літнього віку, хворим на епілепсію, при порушенні провідності серця, при дихальній недостатності.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування груддю відсутні, тому застосування препарату протипоказано цій категорії пацієнтів.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем та користуватися іншими механізмами не проводилися. Слід бути обережними при керуванні транспортними засобами та виконанні робіт, що потребують уваги. У разі появи сонливості, втомлюваності, запаморочення або порушень зору керування автотранспортом та робота з іншими механізмами заборонена.

Спосіб застосування та дози.

Для внутрішньом’язового застосування! Препарат не призначений для внутрішньовенного введення.

Дорослі пацієнти та пацієнти літнього віку.

Перед застосуванням змішати розчинник (ампула В 1 мл) з препаратом (ампула А 2 мл) в одному шприці.

Приготований розчин препарату вводити внутрішньом’язово по 3 мл або 6 мл (розчин А + В) 3 рази на тиждень, протягом 4–6 тижнів.

Наявність жовтуватого забарвлення розчину в ампулі А не впливає на ефективність та переносимість лікарського засобу.

Ін’єкції препарату можна поєднувати з пероральним прийомом препарату у формі порошку для приготування розчину.

Глюкозамін не показаний для лікування гострого больового синдрому.

Полегшення симптомів (особливо зменшення больових відчуттів) може відбуватися тільки після декількох тижнів лікування, а в деяких випадках навіть після більш тривалого часу. Для пацієнтів із порушеннями функції нирок та/або печінки рекомендацій щодо корекції дози не надається, оскільки відповідних досліджень не проводилося.

Діти.

Не застосовувати дітям і підліткам, оскільки безпека та ефективність препарату для таких пацієнтів не встановлені.

Передозування.

Випадки передозування не відзначались. У випадках передозування варто провести симптоматичне лікування, спрямоване на відновлення водно-електролітного балансу.

До складу ін’єкційної форми препарату входить допоміжна речовина лідокаїн. Першими симптомами передозування лідокаїну гідрохлориду з боку центральної нервової системи можуть бути оніміння язика і губ, збуджений стан, ейфорія, тривожність, шум у вухах, запаморочення, нечіткість зору, ністагм, тремор, депресія, сонливість, втрата свідомості, аж до коми, тоніко-клонічні судоми. Симптомами передозування, пов’язаними із лідокаїну гідрохлоридом, з боку серцево-судинної системи та дихальної функції можуть бути зниження артеріального тиску, колапс, AV-блокада та пригнічення дихальної діяльності. Необхідно контролювати серцево-судинну та дихальну функції пацієнта. Зміна цих параметрів може вказувати на передозування препарату, тому пацієнту слід негайно забезпечити доступ кисню. Усі ускладнення потребують симптоматичного лікування.

Побічні реакції.

Критерії оцінки частоти розвитку побічної реакції лікарського засобу: дуже часто — > 1/10, часто — від > 1/100 до 1/1000 до 1/10000 до

З боку травної системи: часто — біль у животі, метеоризм, диспепсія, діарея, запор, нудота блювання; невідомо — гіперглікемія у пацієнтів з порушеною толерантністю до глюкози;

з боку нервової системи: часто – головний біль, сонливість, підвищена втомлюваність, запаморочення;

з боку імунної системи: невідомо — реакції гіперчутливості, включаючи алергічні реакції, загострення бронхіальної астми;

з боку органів зору: невідомо — розлади зору;

з боку шкіри та її структур: нечасто — еритема, свербіж, висип; невідомо — ангіоневротичний набряк, кропив’янка, випадання волосся, абсцес;

місцеві реакції: невідомо — реакції у місці введення.

Ін’єкційна форма препарату містить лідокаїн. У виняткових випадках можливі побічні реакції, характерні для цього компонента:

з боку травної системи: нудота, дуже рідко — блювання;

з боку нервової системи: оніміння язика і губ, світлобоязнь, диплопія, головний біль, спутаність свідомості, м’язові сіпання, при застосування у високих дозах — шум у вухах, збуджений стан, занепокоєння, парестезії, судоми, втрата свідомості, кома, гіперакузія;

з боку органів зору: порушення зору, кон’юктивіт; при застосування у високих дозах — ністагм;

психічні розлади: невідомо — порушення сну;

з боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, поперечна блокада серця; невідомо — підвищення артеріального тиску; при застосування у високих дозах — аритмія, брадикардія, уповільнення провідності серця, зупинка серцевої діяльності, периферична вазодилатація, колапс, тахікардія, біль в ділянці сердця;

з боку імунної системи: пригнічення імунної системи, алергічні реакції, включаючи набряк, шкірні реакції, свербіж; дуже рідко — кропив’янка, реакції гіперчутливості, включаючи анафілактоїдні реакції (в т. ч. анафілактичний шок), генералізований ексфоліативний дерматит;

з боку дихальної системи: пригнічення дихання або зупинка дихання, задишка;

інші: відчуття жару, холоду або оніміння кінцівок, злоякісна гіпертермія; при застосуванні у високих дозах — риніт;

місцеві реакції: поколювання шкіри в місці ін’єкції, абсцес, відчуття легкого печіння (зникає з розвитком анестезувального ефекту протягом 1 хвилини), тромбофлебіт.

Термін придатності.

2 роки.

Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.

Умови зберігання.

Зберігати у оригінальній упаковці для захисту від дії світла при температурі від 2 до 8 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

Ампула А з коричневого прозорого скла містить 2 мл препарату.

Ампула В з безбарвного прозорого скла містить 1 мл розчинника.

По 5 ампул А у блістері; по 5 ампул В у блістері. По 1 блістеру з ампулами А та по 1 блістеру з ампулами В у пачці з картону.

По 1 ампулі А та 1 ампулі В у блістері. По 1 блістеру у пачці з картону.

По 6 ампул А у блістері; по 6 ампул В у блістері. По 1 блістеру з ампулами А та по 1 блістеру з ампулами В у пачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

ТОВ «ФЗ «БІОФАРМА», Україна.

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Київська, 37.

 

аналоги, інструкція із застосування, відгуки

Toggle navigation AJESHASHOK

• Контакти

Популярне фінанси облік МПЗ бізнес види Угод Автомобілі УАЗ-469 хобі куля орігамі бізнес склад грунту бізнес Ринок збуту їжа та напої Салат з грибами бізнес Темп зростання бізнес види ринків Духовний розвиток Камінь султаном: магічні властивості Мистецтво та розваги Кріс Норман: біографія, особисте життя, фото Духовний розвиток Значення тату “трикутник”: глибокий сенс в маленькій картинці фінанси

Глюкозамін Оріон аналоги – пошук дешевих аналогів Глюкозамін Оріон

Міжнародна назва	Glucosamine
Код АТХ	M01AX05
Діючі речовини	Збігаються	Додатково	Відсутні
	глюкозамін;

466¹³

350⁰⁰

127⁶⁷

336⁰⁷

472³⁵

464³³

Міжнародна назва	–
Код АТХ	M01AX05
Діючі речовини	Збігаються	Додатково	Відсутні
	глюкозамін;	аскорбінова кислота;

Міжнародна назва	–
Код АТХ	M01AX05
Діючі речовини	Збігаються	Додатково	Відсутні
	глюкозамін;

339⁹⁰

327¹⁰

596³⁷

Міжнародна назва	–
Код АТХ	M01AX05
Діючі речовини	Збігаються	Додатково	Відсутні
	глюкозамін;	лідокаїн;

592⁵⁶

Міжнародна назва	–
Код АТХ	M01AX
Діючі речовини	Збігаються	Додатково	Відсутні
		дицикловерин; німесулід;	глюкозамін;

9⁷⁰

1⁸⁸

13⁰⁴

Міжнародна назва	Nimesulide
Код АТХ	M01AX17
Діючі речовини	Збігаються	Додатково	Відсутні
		німесулід;	глюкозамін;

51²⁶

137⁷⁴

115¹⁷

10⁹⁷

66⁴⁶

101⁴⁰

163⁶²

57⁹²

70²⁹

155¹⁷

256⁹¹

19⁴⁴

18⁹⁵

5⁹⁵

41¹²

37⁴⁵

49⁷⁸

15⁹⁶

132⁶⁸

7⁵⁹

20⁰¹

199⁵⁴

74⁸⁵

73²⁰

22⁹⁷

65⁷⁹

Міжнародна назва	Chondroitin sulfate
Код АТХ	M01AX25
Діючі речовини	Збігаються	Додатково	Відсутні
		хондроїтин сульфат;	глюкозамін;

94⁴²

492⁷⁸

488⁹¹

280⁹⁹

459⁵²

449⁶⁵

646⁶⁵

881⁰¹

961⁹⁰

70⁵⁸

64¹¹

63¹⁷

86¹⁴

153²³

137⁷⁷

506⁴⁰

61¹⁷

Міжнародна назва	–
Код АТХ	M01AX
Діючі речовини	Збігаються	Додатково	Відсутні
	глюкозамін;	хондроїтин сульфат;

478⁶⁹

192⁶⁸

321²²

538⁴⁴

213⁸²

317¹⁰⁰

53⁸⁷

193⁵⁴

250⁰⁰

Від чого допомагає «Глюкозамін». Інструкція по застосуванню

Ефективний представник підгрупи хондропротекторів — препарат «Глюкозамін». Від чого допомагає це ліки? Засіб володіє здатністю стимулювати обмінні процеси в кісткових і хрящових тканинах. Чудово зарекомендував себе в боротьбі з різними патологіями опорно-рухової системи. Є і профілактична спрямованість — формування прошарку між закінченнями кісток, які найбільш активно зазнають тертя.

Активні компоненти та форма випуску

Згідно з інструкцією до препарату Глюкозамін», ліки містять в якості активного компонента Глюкозаміну сульфат (або гідрохлорид), якому властиві всі перераховані вище хондропротективные властивості.

Додаткові компоненти — сорбіт і аспартам, присутні у складі медикаменту, допомагають і підтримують його активна речовина.

Також препарат може містити активні речовини Глюкозаміну і Хондроїтину сульфати. Виробником фармакологічний засіб «Глюкозамін» випускається покриті захисною оболонкою таблетками. У споживчій упаковці фасовка по 30, 60 або 90, 100 шт. В блістерах по 10, а також 12 або 15 шт.

Є і форма порошку для подальшого приготування розчину. Він фасується в пакетики, в картонній споживчій пачці по 20 шт.

Фармакологічні дії

Оскільки ліки «Глюкозамін» — хондропротектор, йому властиві такі фармакологічні ефекти:

• сприяє прискоренню регенерації у хрящових структурах;
• поліпшує перебіг обмінних процесів;
• гальмує механізми дегенерації суглобах.

Медикамент ефективно поповнює природний дефіцит глюкозаміну. Тим самим стимулюючи активний синтез гіалуронової кислоти, а також протеогліканів в самій синовіальної рідини. На цьому тлі поліпшується проникність тканин капсули суглоба, а також відновлюється ферментативна активність елементів синовіальної мембрани, а потім і суглобового хряща.

Крім перелічених фармакологічних дій, засіб «Глюкозамін», від чого гальмуються дегенеративно-дистрофічні процеси, полегшує відкладення кальцію в кісткових структурах. Відзначається і суттєве зменшення больових відчуттів, з одночасним відновленням їх функції.

Препарат Глюкозамін: від чого допомагає

Фахівцями хондропротектор «Глюкозамін» призначається до лікування у таких випадках:

• виявлення артрозу, а також остеоартрозу в структурах хребта і периферичних суглобах;
• ускладненість рухливості, активності в суглобових структурах;
• наполеглива больовий синдром в елементах опорно-рухової системи.

Серед основних показань до інструкції зазначаються:

• первинний та вторинний остеоартроз;
• плечолопатковий періартрит;
• остеохондроз;
• спондильоз;
• хондромаляция надколінка.

Визначати показання до прийому лікарського засобу повинен тільки фахівець. Самолікування не допустимо. Випускають аналог Хондроїтин глюкозамін», від чого допомагає цей препарат, зазначено в інструкції по застосуванню.

Протипоказання і побічні ефекти

З інструкції випливає, що препарат «Глюкозамін» протипоказаний до прийому:

• при індивідуальній гіперреакції на активний і допоміжні компоненти лікарського засобу;
• наявна фенілкетонурія;
• період виношування малюка і його подальша лактація.

З особливою обережністю медикамент застосовується при порушеннях у діяльності ниркових і печінкових структур. Під контролем трансаміназ і креатиніну.

Як правило, ліки добре переноситься пацієнтами. Однак, в окремих випадках можлива поява побічних ефектів — гастралгії, позиви на нудоту і блювоту, а також підвищений метеоризм і діарея, різні алергічні прояви, наприклад, кропив’янка.

Препарат «Глюкозамін»: інструкція по застосуванню

Для приготування активного хондропротектора, порошок з пакету висипається в 200 мл води — безпосередньо за 2-3 хвилини до прийому. Кратність прийому і тривалого лікувального курсу визначаються фахівцем індивідуально — виходячи з виразності симптоматики, вікової категорії пацієнта, його чутливості до фармакологічного засобу.

При остеоартрозі і артрозі дорослої категорії пацієнта рекомендується до прийому вміст 1 пакетика з медикаментом на добу. Тривалість лікувального курсу 1.5—3 місяців. За індивідуальними показаннями курс прийому в терапевтичних дозах може бути продовжений. Через 2.5 — 3 місяці можливе повторення курсу лікування.

Ліки у формі таблеток приймається після їжі, супроводжується достатнім об’ємом води. Як правило, 1 шт. у добу — до 3.5—6 місяців. З повторенням через 4-5 місяців.

Аналоги ліки «Глюкозамін»

Ідентичні активні речовини містять аналоги:

• «Глюкозамін сульфат».
• «Глюкозаміну гідрохлорид».
• «Глюкозаміну сульфат 750».
• «Фармаскин ТГК».
• «Глюкозамін Максимум».
• «Эльбона».
• «Юниум».
• «Аминоартрин».

Ціна

Таблетки «Глюкозамін» в Москві стоять 490 рублів. Ціна препарату в Києві досягає 118 гривень. У Мінську порошок для приготування розчину для прийому всередину варто 2-14 бел. рублів. Ціна в Казахстані – 3770 тенге (Глюкозамін і Хондроїтин МСМ №90 таблетки (шт.) NATROL,INC. Chatsworth,USA).

Відгуки

Більшість відгуків про препарат «Глюкозамін» позитивні. І пацієнти, і фахівці вказують на його хорошу переносимість, ефективність, швидку уменьшаемость больових відчуттів. Перелік побічних дій малий, а тривалість лікувальної дії набагато більше, ніж у аналогічних медикаментів.

Рідкісні негативні відгуки цілком зрозумілі неправильним застосуванням медикаменту або коротким курсом. Після корекція, самопочуття значно поліпшується.

Ознайомтесь із інструкцією по застосуванню аналогів:

Від чого допомагає Хондроітин. Інструкція по застосуванню

Від чого допомагає Терафлекс. Інструкція по застосуванню